Поділ нерухомого майна, збудованого у шлюбі.

  • Січень 4, 2018
  • blog

 

Поділ нерухомого майна,збудованого , у шлюбі

Договір про поділ майна

Поділ нерухомого майна при розлученні  важка і затяжна справа. Поділити його між собою колишньому подружжю буває досить складно. Адже, як правило, обоє вклали в будівництво чимало своїх зусиль і коштів.

Однак, якщо сторони можуть домовитись між собою і хочуть уникнути судової тяганини, то можуть укласти Договір про поділ майна, що передбачено Цивільним Кодексом України. Даний договір встановлює права на майно кожного з подружя; чітко визначає його частки; містить відмову щодо заявлення претензій у майбутньому про розподіл майна. Даний договір набуває чиності після нотаріального засвідчення. Слід також зауважити, що він може бути визнаний недійсним, або розірваним у судовому порядку.

Нестандартна ситуація

Але бувають і нестандартні ситуації, адже життя непередбачуване. Саме про таку ситуацію піде мова у нашій статті. Це реальна справа, і позиція Верховного Суду України в цій справі вплине на інші судові справи про поділ нерухомого збудованого майна між подружжям.

Фабула справи

Фабула справи (скорочено): Особа звернулась з позовом про визнання правочину недійсним, визнання майна об’єктом права власності подружжя, визнання права власності на частку у майні подружжя, визнання права власності на частку у спадковому майні, внесення змін до свідоцтв про право на спадщину.

Померлий був одружений і, перебуваючи у шлюбі, почав будівництво будинку. Будівництво не було самочинним, була отримана вся необхідна дозвільна документація. Під час будівництва, на стадії його завершення, коли було підведено уже всі комунікації, зроблено ремонт та оздоблення всередині будинку, цей чоловік розлучається; питання про поділ цього ще незавершеного будівництва не піднімалось. Після розлучення чоловік одружується вдруге і вже у другому шлюбі завершує це будівництво та реєструє право власності на збудований будинок.

Після смерті чоловіка колишня перша дружина подає вищезазначений позов.

Суди першої та апеляційної інстанції приймали різні рішення щодо заявлених вимог. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ відмовив у відкритті провадження. Верховний Суд України скасував повністю або частково всі попередні рішення судів нижчих інстанцій, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.  

Правова позиція ВСУ

 Норми статей 57, 60 СК України встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя щодо належного їм майна, згідно з якими майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Майно, набуте кожним з подружжя до шлюбу, є особистою приватною власністю кожного з них.

Зокрема, відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею (ним) за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

 Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в його набутті.

Застосовуючи  норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти  або спільна праця подружжя.

Правова природа набуття права власності на новобудову

Правова природа набуття права власності на новобудову відрізняється від набуття права власності на інше майно, оскільки новобудова може бути здійснена за рахунок інших осіб, у тому числі й за рахунок колишнього подружжя, а прийнята в експлуатацію вже під час укладення нового шлюбу.

 Визначення частки права власності подружжя в новобудові здійснюється відповідно до часток вкладу у зведення будівлі у період шлюбу.

Тому сам по собі факт оформлення права власності на новозабудову в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об’єктів права спільної сумісної власності подружжя.

 

Від себе додамо, що вважаємо постанову обгрунтованою та справедливою, адже процес будівництва є затяжний, ресурсозатраний і розтягнений у часі, а факт реєстрації права власності є лише завершальною фазою юридичного оформлення, що не відображає по своїй суті вкладень ресурсів кожного з учасників будівництва.

Вважаємо, що позиція та логіка ВСУ стане в нагоді не тільки в справах щодо власності подружжя на новобудову, але й залагом в справах щодо спільної власності.

Автор блогу - юрист з успішним та практичним 13-річним досвідом в юриcпруденції.

Більше інформації тут

Facebook Pagelike Widget

Більше в нашому блозі

Читати всі статті