ЗУ «Про внесення змін щодо відновлення кредитування». Переваги й недоліки для позичальника.  

  • Вересень 11, 2018
  • blog

17.07.2018р. Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» було направлено Президенту на підпис. Закон вносить суттєві зміни щодо прав кредитора в Цивільний кодекс, Закон «Про іпотеку», «Про заставу», «Про банки та банківську діяльність», «Про дорожній рух» та «Про нотаріат». Що отримає кредитор і боржник? До чого бути готовим позичальнику і кому це треба? – все це в цій статті.

 

5 основних завдань законопроекту

Відповідно до пояснювальної записки, законопроект має 5 основних завдань, а саме:

  1. зменшити фінансове навантаження на позичальників, що сприятиме відновленню економіки та активізації кредитуванню фізичних осіб (передусім, для покращення житлових умов);
  2. усунути схеми незаконного виведення майна з-під обтяження кредитора;
  3. спростити процес та зменшити витрати боржників і кредиторів (стягувачів) при врегулюванні боргу шляхом вдосконалення позасудових інструментів;
  4. врегулювати прогалини щодо погашення кредитів у разі визнання спадщини відумерлою та низку інших питань у процесі спадкування;
  5. узгодити норми Закону України «Про банки і банківську діяльність», а також частину підзаконних нормативних актів щодо порядку дотримання прав спадкоємців з положеннями Цивільного кодексу України.

Переваги, які отримали банки та фінансові установи.

 

Оскільки Закон прийнято на захист прав кредиторів, то почнемо і ми з них. Переваги, які отримали банки та фінансові установи.

  1. «Ст.543 ЦК: ліквідація/смерть боржника не припиняють обов’язків решти солідарних боржників та не змінюють обсяг їх відповідальності» – в принципі логічно і справедливо, адже мова йде про солідарних боржників, але варто було це записати для уникнення маніпуляцій боржниками щодо збільшення обсягу обов’язків.
  2. «ст. 544 ЦК» – поручителі за різними договорами поруки щодо одного зобов’язання є солідарними боржниками. Що також є логічним, але вартим фіксування.
  3. Ст. 559 ЦК – дуже важливе нововведення – тепер порука не припиняється збільшення відповідальності поручителя без його згоди. Поручитель відповідає перед кредитором в тому обсязі, за який поручився, незалежно від збільшення основного зобов’язання. Порука припиняється в строк, на який вона була укладена, тобто на термін дії договору поруки або виконанням основного зобов’язання. Досить часто поруку вдавалось припинити через суд, оскільки банки не укладали з поручителями додаткових угод про збільшення відповідальності. Тепер такий номер не пройде. На нашу думку, таке трактування заслуговує на увагу і є прийнятним та справедливим – людина відповідає в тих межах, на які погодилась. Також збільшено строки позовної давності до поручителя з 6 місяців до 3 років, що теж видається справедливим.
  4. Ст. 593 ЦК – іпотека не припиняється ліквідацією юрособи. Знову ж таки логічно, адже гроші видані, а повернення чекай років 100. Банк при ліквідації боржника зможе забезпечити повернення хоча б частини своїх коштів.
  5. Ст. 10561 – право банка в односторонньому порядку збільшувати відсоткову ставку по кредиту, де використовується плаваюча процентна ставка. Якщо позичальник не погоджується з таким збільшенням, то протягом 30 днів має сплатити весь кредит. Ситуація виникає тоді, коли в кредитному договорі вже прописана плаваюча процентна ставка і порядок її розрахунку. Банк не вправі самостійно змінювати формулу розрахунку.
  6. Ст. 1281 ЦК – кредитор вправі пред’явити вимогу до спадкоємця до 6 місяців з моменту прийняття спадщини, незалежно від настання строку вимоги.
  7. Ст.4 Закону «Про іпотеку» – іпотекодержатель зобов’язаний протягом 14 днів з моменту погашення кредиту зняти обтяження з предмета іпотеки. – однозначно плюс, адже банки часто зловживають своїм правом, але норма не встановлює відповідальності, якщо іпотекодержатель не зробить таких дій. Тому зловживання банків в цих питаннях залишиться без змін.
  8. Ст. 5 ч.5 – при реконструкції/перебудові об’єкта іпотека не припиняється і поширюється на новостворений об’єкт.
  9. Ст.37 – іпотеки наступних черг і заборони є вторинними по відношенню до першої іпотеки/заборони і не є перешкодою для державної реєстрації прав іпотекодаржателя на предмет іпотеки.
  10. Відповідно до прикінцевих положень Закону він має зворотню дію. – от це вже реальна загроза і правовий нігілізм. Конституція України чітко передбачає в ст. 58, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. В цій ситуації свою позицію має висловити або Президент, або Конституційний суд.

 

Переваги для позичальника

До переваг, отриманих позичальником відносяться:

  1. Ст.36 – після задоволення вимог кредитора за рахунок іпотечного майна банк не вправі висувати інші вимоги до фізичної особи-боржника, якщо інше не передбачено договором (а договором в 99,9% таке «інше» якраз і передбачено). Це правило не поширюється на юридичних осіб.

Погодьтесь, не зовсім справедливий розподіл. Особливо обурює бажання закріпити зворотню дію закону. Тепер стосовно мети, з якою проект закону подавався до парламенту. На нашу думку, він не буде сприяти відновленню кредитування, адже хоча і більшість нововведень є справедливими хто би що з цього приводу не говорив, але питання відновлення кредитування лежить в економічний площині і стосується розміру ставки рефінансування, загальної вартості грошових коштів, рівня інфляції та фінансового благополуччя населення, жебрацький стан якого і став причиною не тільки несплат по кредитах, а й масового виїзду за кордон на постійне проживання. І тут вже ніякий юридичний закон не допоможе.

 

Автор блогу - юрист з успішним та практичним 13-річним досвідом в юриcпруденції.

Більше інформації тут

Facebook Pagelike Widget

Більше в нашому блозі

Читати всі статті